Апокрифи як джерело для написання сюжетів хатньої ікони

Професійні іконописці, як правило, при написанні ікон користуються різними оригіналами, зокрема такими, як Строганівський, Большаківський, Сийський, Гур’янівський та інші, в основі яких – події Святого Письма і передання святих отців церкви. Відомо, що деякі лики пишуться за життя святого, змальовуються з пам’яті вже після смерті святого або малюються зі святих, які з’явилися іконописцю у видінні. Взірцами для іконописців слугують також Лицьові святці і візантійський підручник з іконопису «Єрмінія» Діонісія із Фурни.

Походження української хатньої ікони

Традиції народної культури формувалися з глибини віків, зазнавали найрізноманітніших впливів, але їх послідовний розвиток не припинявся. Наші пращури століттями розвивали традиції роду, передавали культурну й етнічну єдність, формуючи український етногенезис. У цій статті реціпієнт порушуватиме питання щодо генези української хатньої ікони, яка відображає християнське життя української родини.

Колірна гама хатніх ікон різних регіонів України

У статті проведено порівняльний аналіз хатніх ікон різних регіонів України в аспекті особливостей колористичного вирішення. Визначено, що колірні уподобання при створені хатніх ікон залежали від регіональних особливостей: холодні стримані кольори притаманні Подніпров’ю, Поділлю та Слобожанщині; теплі кольори, переважно відтінки червоного, характерні для Київського і Чернігівського Полісся, частково для Подніпров’я (Черкащини).

Семантика орнаментальних мотивів у декоруванні українських хатніх ікон

У статті досліджуються семантичні особливості у декоруванні хатніх ікон різних регіонів України. За семантичними особливостями хатню ікону автором умовно поділено на три групи. До першої групи належать ікони Київського і Чернігівського Полісся, Подніпров’я, Слобожанщини, написані переважно на дошках. До другої групи належать хатні ікони Поділля, написані переважно на полотні видовженого формату. Третя група хатніх ікон – ікони Західної України.

Образ-ікона української хати

У статті порушуються питання поняття і місткість терміна «образ». Чому саме «образами» селяни називали хатні ікони? Чи можемо ми припустити взаємозв’язок із цим терміном у богослов’ї християнства та трактуванням його в античності? Спробуємо визначити появу поняття «образи» у контексті української свідомості на прикладі хатніх ікон, порушити питання, в чому полягає відмінність термінів «образ» та «зображення»; як ця відмінність впливає на сприйняття ікони.

Українська хатня ікона XVIII-XX ст.: як наукове дослідження

У статті розглядається українська хатня ікона кінця XVIII–XX ст. як наукова проблема, котра потребує негайного вирішення. Актуальність теми дослідження зумовлена назрілою необхідністю сучасної науки звернутися до витоків і розвитку народного мистецтва, з яким пов’язане духовне життя нашого народу.