Владимирова Олена Іванівна,

заслужений діяч мистецтв України,

Осадча Олена Анатоліївна,

завідувач кафедри, професор монументально-декоративного і

станкового мистецтва Київської академії

декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука,

Данченко Микола Олександрович,

старший викладач кафедри монументально-декоративного і

станкового мистецтва Київської академії

декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука

Основні засади і методи викладання на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука

Анотація. У статті розкрито педагогічні методи і принципи викладання на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Зазначено, що педагогічна концепція кафедри полягає у наслідуванні і відродженні педагогічної системи, яку застосовували видатні митці-педагоги першої третини XX століття Михайло Бойчук і Казимир Малевич. Окреслено три основні педагогічні методи викладання, на основі яких базується викладання фахових дисциплін на кафедрі.

Охарактеризовано специфіку цих методів викладання, серед яких: образотворчий, який базується на академічному підході до вивчення натури; реконструктивний, основний принцип якого полягає у вивченні натури під впливом різних культур; синтетичний, результатом якого є прояв творчих сил і власного стилю.

Ці методи викладання обумовлюються трьома принципами: вивченням національної культурно-духовної спадщини, розвитком у студентів композиційного та аналітичного мислення та універсалізмом, який передбачає оволодіння різноманітними техніками і технологіями як монументального, так і станкового мистецтва.

Ключові слова: педагогічний метод викладання, Михайло Бойчук, Казимир Малевич, монументально-декоративне мистецтво, синтетичний метод викладання, реконструктивний метод викладання, образотворчий метод викладання, композиційне мислення, техніки і технології монументально-декоративного і станкового мистецтва.

Постановка проблеми. Сучасна освіта у галузі мистецтва є неможливою без осмислення надбань і педагогічного досвіду вітчизняних художників XX століття. З огляду на постійні процеси реформування у галузі художньої освіти, оптимізацію навчального процесу у цій сфері тощо звернення до засад формування і розвитку в Україні художньої освіти є вкрай важливою й актуальною темою.

Актуальність дослідження. Є сенс впроваджувати у практику сучасної художньої освіти надбання видатних художників-педагогів минулого століття, розроблені ними педагогічні методики і принципи. Наразі викладання на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва (кафедру монументально-декоративного мистецтва перейменовано на кафедру монументально-декоративного і станкового мистецтва у вересні 2018 р.) Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (далі – КДАДПМД ім. М. Бойчука) спрямовується на розкриття у студентів синтетичного способу мислення, який був обовязковим і важливим щаблем у становленні творчої особистості за педагогічною системою таких видатних художників-педагогів, як Михайло Бойчук і Казимир Малевич. Студенти на шляху до віднайдення власного творчого стилю опановують образотворчий і реконструктивний метод викладання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему необхідності удосконалення художньої освіти ще у першій чверті XX століття порушували такі видатні сучасні художники-педагоги, як Михайло Бойчук і Казимир Малевич. Є багато ґрунтовних праць, присвячених їхній педагогічній і творчій діяльності. Серед авторів, які досліджували спадщину Михайла Бойчука, варто зазначити Я.Кравченка [1], Л.Соколюк [2], О.Ковальчук [3], М.Юр [4], Т.Земляну [5], І.Пилипенка [6] та інших.

Особливу наукову зацікавленість викликали матеріали і документи про київський період Казимира Малевича з архіву Маряна Кропивницького, який працював його асистентом наприкінці 1920-х років у Київському художньому інституті (Українській академії мистецтв). У 2015 р. у рамках проекту “Київські лекції Малевича”, який відбувався у стінах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, родичі Маряна Кропивницького передали його архів організаторам проекту. У 2016 р. матеріали і документи київського періоду Казимира Малевича спільно з видавництвом “Родовід” та Києво-Могилянською Бізнес Школою опублікували під назвою “Казимир Малевич. Київський період 19281930” [7].

Мета дослідження висвітлити основні засади і методи викладання на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Виклад основного матеріалу. Найвищим і найважливішим щаблем розкриття творчого потенціалу молодого художника видатний вітчизняний художник-монументаліст Михайло Бойчук вважав синтетичний метод викладання, результатом якого є прояв творчих сил і власного стилю [7, с. 148]. Для нього головним завданням педагогічної діяльності було виховання національного художника нового типу із синтетичним мисленням [1, с. 70], здатним створювати новітні форми мистецтва. Таких же педагогічних засад дотримувався його колега по Українській академії мистецтв Казимир Малевич, який стверджував, що є лише три категорії / лінії розвитку мистецтва: образотворча, реконструктивна і синтетична [7, с. 146].

Образотворчий метод викладання, який базується на академічному підході до вивчення натури, він вважав початковою підготовчою базою, тобто першою сходинкою становлення художника. Але цим методом не варто обмежувати студента художнього спрямування, адже лише на основі академічних знань натури майбутній художник зможе виражати лише власні натуралістичні світовідчуття або те, що бачить око [7, с. 146]. Цей метод передбачає вивчення матеріалу і образу [7, 197].

Другий за складністю щабель навчання передбачав реконструктивний метод викладання, в основі якого вивчення натури під впливом різних культур. Цей метод полягав у вивченні законів, за якими матеріали або образи можна було б реконструювати і конструювати у нові світовідчуття чи речі, які матимуть сучасні цілі [7, с. 146].

Відомо, що за основу навчання у майстерні Михайла Бойчука також було покладено реконструктивний метод викладання, який полягав в аналітичному мислені під час роботи над натурою або творчими композиціями. Учні Михайла Бойчука відрисовували оригінальні і типові зразки декоративного і монументального мистецтва різних художніх стилів. За програмою Михайла Бойчука, складеною ним для Української академії мистецтв у 1922 році, студенти вивчали мистецтво Єгипту, античної Греції, персидської мініатюри, японської гравюри, індійської пластики, візантійського стінопису, іконопису та раннього італійського Відродження [8, с. 4]. “Розгляд студентами творів художників різних епох спонукав не лише до розуміння їхнього ідейного змісту, до аналізу формального рівня, до розкриття секретів техніки виконання (теоретичні складові поняття “вчити”), а й до практичного опанування стихією матеріалу, до усвідомлення пошуку власного шляху формотворчості та втілення синтезу змісту і форми у власних творах (практичні складові поняття “спрямовувати”) [6, с. 37].

На думку Казимира Малевича, “молодому художнику надзвичайно важливо показати матеріал натуральний, подібно до того, як потрібно показати залізну руду молодому технологу, але руду не підфарбовану у колір міді, а у її реальному вигляді. І цей натуральний матеріал надалі представити в інших видах його трансформації, тобто у момент реалізації цього матеріалу в тих чи інших культурах. Власне лінія вивчення цього матеріалу в усіх видах його культур засвідчить, як і чому відбувається реконструкція натури. Вивчаючи процеси реконструкції форм, молодий художник отримує великий досвід і пізнання матеріалу в усій його еволюції змін…” (переклад – О.Осадчої) [7, с. 149]. Цим висловлюванням Казимир Малевич проводить аналогію з вивченням системи живописних культур / “ізмів” і наголошує, що важливо не лише їх знати, але й розуміти, як і чому змінився живописний матеріал, аби на основі цих знань робити нові висновки і, вивчаючи певну техніку, вміти виражати нові соціальні проблеми [7, с. 148].

Третій щабель, на якому розкривався творчий потенціал молодого художника, формувався власний стиль і манера виконання, полягав саме у синтетичному методі викладання. Для позитивного результату в синтезуванні у майстерні Михайла Бойчука особлива увага приділялася композиційному мисленню. Студенти вчилися на кращих зразках світової художньої культури з наголосом на українські традиції [6, с. 40].

На кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва КДАДПМД ім. М. Бойчука запроваджено ті ж методи викладання, які пропонували застосовувати Михайло Бойчук і Казимир Малевич ще у першій третині XX століття. Нині методика роботи зі студентами ґрунтується на вивченні і відтворенні класичних зразків національної спадщини та пошуках нових форм у творчості, формуванні власної позиції, а також суспільної свідомості.

Кафедру монументально-декоративного мистецтва було створено на базі відділення художнього розпису Київського художньо-промислового технікуму у 1989 році. Завідувачем відділення, який організовував навчально-методичну і матеріально-технічну базу та забезпечував успішний розвиток відділення був випускник Харківського художньо-промислового інституту Василь Михайлович Лашко. У 1994 році у Київському художньо-промисловому технікумі на відділенні художнього розпису відбувся перший захист дипломних робіт. На той час навчальний процес забезпечувався на кафедрі «Художня кераміка і монументально-декоративний розпис», який очолював народний художник України Петро Петрович Печорний.

У липні 2000 року відбувся перший набір до Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Чимало абітурієнтів забажали здобувати освіту, навчаючись на факультеті декоративно-прикладного мистецтва де, до речі, вже тоді було вісім спеціалізацій, серед яких і монументально-декоративний розпис. Першим очолив окремо утворену кафедру монументально-декоративного мистецтва заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії у галузі архітектури, член-кореспондент Академії мистецтв України Володимир Петрович Федько, у доробку якого оздоблення у стилістиці мистецтва Київської Русі у техніці мозаїки найкрасивішої станції метро Києва – “Золотих воріт”. У 2013 році, за версією газети The Daily Telegraph”, цю станцію внесено до списку 22 найкрасивіших у Європі.

Згодом кафедру очолила заслужений діяч мистецтв України Олена Іванівна Владимирова, за ініціативи якої у 2001 році на кафедрі монументально-декоративного мистецтва було відкрито відділення сакрального живопису. Маючи досвід практичної роботи, пов’язаної з розписами Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенської церкви Києво-Печерської лаври, в яких застосовувалися давні і сучасні техніки іконопису та храмового мистецтва, Олена Іванівна Владимирова домоглася, щоб у 2005 році відбувся перший захист дипломів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на відділенні «Сакральне мистецтво». У 2007 році ця ж група студентів на захисті дипломів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» представила ікони для п’ятиярусного іконостасу храму «Різдва Богородиці» у Полтавській області. Це була унікальна робота за об’ємом і за професійним виконанням (13 ікон). Отже, вже із 2001 року кафедра монументально-декоративного мистецтва охоплювала два напрями підготовки студентів: монументально-декоративний розпис і сакральне мистецтво. У 2018 році на базі кафедри керівництво Академії ініціювало також відкриття станкового напряму підготовки студентів із поглибленим вивченням саме академічного живопису.

Нині на кафедрі працюють відомі в Україні досвідчені митці-педагоги, майже всі вони – члени Національної спілки художників України. Очолює кафедру кандидат мистецтвознавства, професор Олена Анатоліївна Осадча. У складі кафедри монументально-декоративного і станкового мистецтва працюють такі викладачі: заслужені художники України, доценти кафедри Наталія Іванівна Литовченко, Олександр Авакумович Олійник, Костянтин Вікторович Могилевський, доктор педагогічних наук, професор кафедри Алла Андріївна Руденченко, кандидат мистецтвознавства, доцент Олександра Юріївна Самойленко, доценти кафедри Василь Михайлович Лашко, Орест Діонізійович Пасіка, Марина Олександрівна Ващенко, старші викладачі кафедри Микола Олександрович Данченко, Тетяна Анатоліївна Ільїна, Роман Ігорович Петрук. Завідувачем лабораторії працює випускниця цієї ж кафедри Катерина Олегівна Фотова, майстером виробничого навчання кафедри – Віктор Олександрович Козаков.

Варто згадати викладачів, які тривалий час працювали на кафедрі. Серед них професійний досвід студентам передавали заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор кафедри Володимир Петрович Федько, очільник створення сакрального напряму на кафедрі, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри Олена Іванівна Владимирова, кандидат технічних наук, доцент Ольга Василівна Євтушенко, кандидат мистецтвознавства, доцент Ніна Іванівна Велігоцька, фахівець петриківського розпису, старший викладач кафедри Олена Іванівна Скицюк, відомий художник-монументаліст, старший викладач кафедри Роман Степанович Кириченко, старший викладач кафедри Федір Вікторович Григоров, викладач Дмитро Іванович Гордіца, відомий журналіст і телеведуча Людмила Дмитрівна Станкевич, діючий ієрей і викладач Київської духовної академії отець Максим (Борсук), реставратор та іконописець Олександр Вільович Вислободов.

Основне завдання, яке стояло перед викладачами кафедри монументально-декоративного мистецтва, започаткованої на базі відділення художнього розпису Київського художньо-промислового технікуму, розвиток українських народних традицій і підготовка кадрів для різних культурних галузей народного господарства. Отже, перший принцип, на якому і нині базується робота кафедри полягає у поглибленому дослідженні, збереженні та розвитку національної культурної і духовної спадщини, осмисленні ідентичності та унікальності українського мистецтва, вивченні його художньо-символічної мови. Як і Михайло Бойчук з учнями керованої ним майстерні монументального живопису долучилися до процесів пошуку і творення нового національного стилю у вітчизняному мистецтві перших десятиліть XX століття [6, с. 34], так і мета викладання на кафедрі монументально-декоративного мистецтва полягає у продовженні педагогічних засад патрона Академії.

Другий принцип викладання на кафедрі полягає у розкритті композиційного мислення у студентів. Викладачами кафедри розроблено унікальний поглиблений курс композиції, що складається з таких дисциплін: “Основи композиції”, “Композиція”, “Проектування”, “Основи архітектурного синтезу”, що сприяє розвитку композиційного мислення студентів і аналогів якого не існує в інших закладах мистецького спрямування в Україні. Студенти впродовж чотирьох курсів навчання до отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» опановують стилі різних культур, створюючи на їх основі власні композиції у певному стилі. На першому і другому курсах освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» вони вже мають власний творчий “почерк” і стиль, що передбачено навчальними програмами кафедри.

Напрям монументально-декоративного розпису передбачає оволодіння студентами принципів комплексного проектування для створення об’єктів монументально-декоративного мистецтва, вміння досягати архітектонічності та образності обємно-просторових композицій з урахуванням конкретного архітектурного середовища, його призначення та стильових особливостей. Студент вчиться мислити архітектурним простором, і в цьому сенсі – бути ніби режисером певного архітектурного простору, оптимально використовуючи відповідні технологічні і декоративні властивості певних матеріалів монументального мистецтва.

Третім принципом викладання на кафедрі є становлення універсального художника, який здатен працювати у різноманітних художніх техніках і технологіях монументального мистецтва, вивчаючи, зокрема, властивості сучасних матеріалів. Студенти кафедри знайомляться з давніми техніками фрески, воскового живопису (енкаустики), мозаїки, вітража, гарячої емалі, поліхромної пластики, художньої кераміки, витинанки, петриківського розпису, альфрейного живопису, живопису по шовку (холодної і гарячої технології батіка), живопису епохи українського бароко тощо. Оволодіння практичними навичками роботи з матеріалом значно розширює творчий і технічний потенціал студентів та дає змогу у майбутньому працювати не лише за фахом художника-монументаліста, але й у багатьох інших галузях образотворчого мистецтва. Цей універсалізм, характерний для художника-монументаліста, як показує досвід проведення днів відкритих дверей Академії, є одним із найпривабливіших чинників у залученні абітурієнтів до навчання на кафедрі.

Цей напрям передбачає і ознайомлення із давніми технологіями сакрального мистецтва, історією розвитку українського іконопису з його самобутньою стилістикою, починаючи від часів Київської Русі до сучасних модерних пошуків у цій галузі мистецтва. Засадничі принципи сакрального напряму кафедри полягають у вивченні релігійно-богословського, етнокультурного і художньо-технологічного аспектів сакрального мистецтва. Студенти навчаються створювати проекти, повязані з оздобленням іконостасів, оформленням інтерєрів сакральних споруд (поліхромія храмів).

Напрям станкового мистецтва полягає в образотворчому методі викладання, який базується на академічному підході до вивчення натури. Він передбачає освоєння студентами різних технологій олійного живопису і композиційних засад станкової картини.

Високий рівень дипломних робіт, захищених на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва КДАДПМД ім. М. Бойчука (іл. 1–23) засвідчують той факт, що обрані методи викладання на кафедрі виправдані викликами часу і мають позитивний результат. Завдяки опановуванню реконструктивного і синтетичного мислення студент знаходить власну унікальну стилістику і творчу манеру для вираження мистецьких задумів, за допомогою образотворчого методу викладання студенти кафедри оволодівають високим рівнем академічної підготовки вивчення натури.

Висновок. Педагогічні принципи на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва КДАДПМД ім. М. Бойчука охоплюють три методики викладання: образотворчий, реконструктивний і синтетичний. Викладання на кафедрі базується на трьох основних принципах: на вивченні національної культурно-духовної спадщини, розвиткові композиційного та аналітичного мислення у студентів та на універсалізмі, який передбачає оволодіння різноманітними техніками і технологіями як монументального, так і станкового мистецтва. Ці методичні принципи продовжують традиції педагогічних засад, започаткованих великими митцями-педагогами Михайлом Бойчуком і Казимиром Малевичем у першій третині XX століття.

Література

1. Кравченко Я.О. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен / Ярослав Кравченко. – К.: Майстерня книги, Оранта, 2010. – 400 с.

2. Соколюк Л.Д. Михайло Бойчук і його школа / Людмила Соколюк. – Харків: Вид. Савчук О.О., 2014. – 392 с.

3. Ковальчук О. З історії формування української школи живопису 1917 – 1941 років / Остап Ковальчук // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. Академії мистецтв України. – 2004. – Вип. 4. – С. 51–57.

4. Юр М.В. Педагогічна система Михайла Бойчука та розвиток її принципів у сучасному живописі / Марина Юр // Скрижалі. Декоративне мистецтво і дизайн. Науково-мистецькі студії. – 2009. – Вип. 1. – С. 36– 40.

5. Земляна Т. Михайло Бойчук та його школа: історичний аспект (за матеріалами архіву Російської академії мистецтв) / Тамара Земляна // Скрижалі. Декоративне мистецтво і дизайн. Науково-мистецькі студії. – 2009. – Вип. 1. – С. 18–24.

6. Пилипенко І.Я. Педагогічна система М.Бойчука в майстерні монументального живопису Української академії мистецтва / Іван Пилипенко // // Українська академія мистецтва: зб. дослідницьких та науково-методичних праць. – К., 2016. – Вип. 25. – С. 117–131.

7. Казимир Малевич. Київський період 1928–1930: зб. матеріалів [Упор.: Т. Філевська]. – К.: Родовід, 2016. – 336 с., іл.

8. Прядка В.М. Робоча програма навчального курсу “Композиція” кафедри монументально-декоративного і станкового мистецтва КДАДПМД ім. М. Бойчука для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр” і “магістр”/ Володимир Прядка // Робоча програма. – К., 2017. – 13 с.

The basic principles and methods of teaching at the Department of Monumental, Decorative and Easel Arts of Mykhailo Boichuk Kyiv Academy of Decorative Arts and Design

Vladimirova Olena Ivanivna,

Honored Artist of Ukraine

Osadcha Olena Anatoliyivna,

Head of the Department, Professor of Monumental, Decorative and Easel Arts of Mykhailo Boichuk Kyiv Academy of Decorative Arts and Design

Danchenko My`kola Oleksandrovy`ch,

Senior lecturer at the Department of Monumental, Decorative and Easel Arts of Mykhailo Boichuk Kyiv Academy of Decorative Arts and Design

Abstract. The article deals with pedagogical methods and principles of teaching at the Department of Monumental, Decorative and Easel Arts of Mykhailo Boichuk Kyiv Academy of Decorative Arts and Design. It is noted that the pedagogical concept of the department consists of the imitation and revival of the pedagogical system, which was used by Mykhailo Boichuk and Kazimir Malevich – the prominent literary artists of the first third of the 20th century. Three basic pedagogical teaching methods are outlined, on which the teaching of professional disciplines is based in the department.

The specifics of these teaching methods are characterized, including: figurative, which is based on the academic approach to the study of nature; reconstructive, the basic principle of which is to study nature under the influence of different cultures; synthetic, the result of which is a manifestation of creative forces and own style.

These teaching methods are stipulated by three principles: the study of the national cultural and spiritual heritage, the development of compositional and analytical thinking among students, and universalism, which involves mastering various techniques and technologies of both monumental and easel art.

Key words: pedagogical teaching method, Mykhaylo Boichuk, Kazimir Malevich, monumental and decorative art, synthetic teaching method, reconstructive teaching method, visual teaching method, compositional thinking, techniques and technologies of monumental decorative and easel arts.

1. Ніна Дзивульська. “Сонячні елегії”. Керівник дипломного проекту доцент кафедри О.А. Олійник

2. Світлана Шолудько. “Людина і Всесвіт”. Керівник дипломного проекту доцент кафедри О.А. Олійник

3. Марія Луцик. “З вірою у духовність ми робимо світ кращим”.  Диплом виконано у матеріалі в інтер єрі школи м. Києва. Керівник дипломного проекту доцент кафедри Н.І. Литовченко

4. Інна Веремійченко. Триптих “Погляд в минуле” (перша частина роботи – “Ілля Муромець і старці”, друга частина – “Ілля Муромець – богатир, третя – “Ілля Муромець у келії”). Керівник дипломного проекту доцент кафедри Н.І. Литовченко

5. Інна Веремійченко. Проект дипломної роботи “Погляд в минуле” (об’єкт в архітектурі). Керівник дипломного проекту доцент кафедри Н.І. Литовченко

6. Оксана Козій. “Ноосфера”. Керівник дипломного проекту ст. викладач кафедри

М.О. Данченко

7. Павло Мисливий. Слово о полку Ігоревім”. Керівник дипломного проекту доцент кафедри Н.І. Литовченко

 

8. Олена Пронькіна. “Еволюційний простір і людина”. Керівник дипломного

проекту доцент кафедри О.І. Владимирова

9. Олена Пронькіна. “Пробудження”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.А. Олійник

10. Оксана Козій. “Стогін Землі”. Керівник дипломного проекту

ст. викладач кафедри М.О. Данченко

11. Ольга Бермус. “Сон серед життя”. “Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.І. Владимирова

12. Катерина Ніколенко. “Мистецьке середовище”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.А. Олійник

13. Андрій Тужанський “Два храми”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.І. Владимирова

14. Ігор Хомчак. “Падіння Атлантиди”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.А. Олійник

15. Ігор Хомчак. “Створення стихій”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.А. Олійник

16. Яна Кузьменко. “Чесноти”. Керівник дипломного проекту

ст. викладач кафедри М.О. Данченко

17. Марія Леонова. Ікона на склі “Таємна вечеря”. Керівник дипломного проекту

ст. викладач кафедри М.О. Данченко

18. Наталія Марцих. Ікона “Оплакування Христа”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.І. Владимирова

19. Руслана Нешта. Ікона “Свята Фотінія із житієм”. Керівник дипломного

проекту доцент кафедри О.І. Владимирова

20. Світлана Колетник. “Проповідь апостолів”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.І. Владимирова

21. Олександра Діденко. Ікона “Ангел-охоронець”. Керівник дипломного проекту

доцент кафедри О.І. Владимирова

22. Юлія Семенченко. Ікона-складень “Премудрість Божа созда собі дім”. Керівник дипломного проекту доцент кафедри О.І. Владимирова

23. Інна Ільченко. “Преображення Господнє”. Керівник дипломного проекту

викладач кафедри Д.І. Гордіца