ікони | 24 Грудня 2020
Натхнення | 24 Грудня 2020

Світло ликів в іконописі

Спостерігаючи за нічним небом у ясну погоду ми бачимо зірки у формі гострячків із зубчиками, а їхній колір – це спектр веселки. Враховуючи те, що для довших хвиль червоного світла дифракційне відхилення буде більшим, ніж для короткохвильового фіолетового, гострячки зірок насправді є міні-веселками з червоним кольором ззовні і синім – ближче до середини. Відомо, що святі у Святому Писанні порівнюються зі створеними світилами, завдяки яким відкривається Несотворене світло. Зображуючи в іконі воіпостазовану особистість, ми намагаємося відтворити світло, яким сяють їхні лики. І тому невипадково для передачі осяйного лику святого в іконописі застосовується принцип послідовного нанесення плаві, який відповідає спектру кольорів веселки, зокрема перший пробіл плавиться червоним, другий – оранжевим, третій – жовтим.