Структурно-просторова схема Дерева Життя у топографічній іконічності міста-храму-ікони-людини

У статті виявлено закономірності між просторовою структурою міста-храму-ікони та аналогічним структурним принципом, який, у контексті ісихастської антропології, діє у топографії душі людини. Розроблено і запропоновано просторову структуру-схему Дерева Життя – універсального символу, який міститься у топографічній іконічності на рівні і міста, і храму, і ікони, і людини.

КОМПОЗИЦІЙНА СТРУКТУРА ІКОНИ ЯК ФОРМОТВОРЧИЙ ПРИНЦИП ВНУТРІШНЬОГО ОБЛАШТУВАННЯ ХРАМУ (НА ПРИКЛАДІ ІКОНИ «ВСЕВИДЯЧЕ ОКО»)

У науковій праці порушено тему взаємозв’язків між іконографічно-композиційною схемою ікони (на прикладі ікони «Всевидяче Око») та сакральним простором візантійських і давньоруських храмів. Зазначено, що ікона «Всевидяче Око» є двовимірною моделлю внутрішнього конструкта храму і базується на «символічній кодифікації». Визначено, що сюжетний зміст цієї ікони суголосний іконографічним програмам декорацій храмів візантійського ареалу. Значну увагу приділено символіко-образній структурі ікони, яка має певну схожість з іконами софійної тематики, а також висунуто гіпотезу щодо її ґенези і побутування. Окреслено, що іконографічна структура ікони будується із врахуванням принципу хорографії, суть якого полягає у зображенні «танцюючого простору» візантійських і давньоруських храмів.

Ідея choros як основний принцип організації сакрального простору храму на прикладі собору Софії Київської

У статті порушено проблему реконструкції принципів побудови перформативного образу храму візантійськими і давньоруськими іконографами. Зазначено, що головним принципом створення динамічного сакрального простору є принцип хорографії, суть якого у символічному відтворенні образу Небесного Єрусалиму. Визначено, що це уможливлювалося за допомогою засобів катоптрики, мозаїчних декорацій, світлових ефектів тощо.

Створення chora – сакрального простору храму-ікони

У статті аналізуються найважливіші аспекти створення образа-парадигми, інструментами для здійснення якого є сферична система перспективи, перформативність, внутрішньоприхована геометрія кола у сакральному просторі храму-ікони тощо.

Основні художні принципи монументально-синтетичного стилю школи Михайла Бойчука

У тезах досліджуються художньо-естетичні засади самобутньої школи українського монументального мистецтва під керівництвом Михайла Бойчука, висвітлюються основні мистецькі орієнтири українських художників-бойчукістів, пов`язані з вивченням та застосуванням національних образотворчих традицій, візантійських художніх принципів, фрески італійського Проторенесансу тощо.